«Від законопроєкту по боротьбі з дезінформацією загальної шкоди буде більше, ніж користі» – Галина Петренко

Про це директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко сказала в інтерв’ю виданню «Вголос».

Про інформаційну політику України протягом останніх років

В принципі, в Україні зараз роблять багато спроб, аби змінити інформаційну політику та вирішити важливі питання – такі, зокрема як засилля інформаційних маніпуляцій чи дезінформація. Також триває процес підготовки і ухвалення важливого законопроекту про медіа, який має описувати і контролювати вже сучасні реалії функціонування ЗМІ, бо наше законодавство застаріле.

Про вплив держави на пропагандистські медіа

Всі прекрасно розуміють, що одні й ті ж проросійські мережі розповсюджують одні й ті самі медіа, які мають свою конкретно спрямовану політику. Чому? Бо таким медіа відповідні розпорядження дає їхній власник, а у нього є відповідні політичні інтереси чи  отримав таке замовлення, тобто продав частинку ефіру комусь. Тому тут потрібно шукати і викривати джерела фінансування таких медіа, зокрема тих, що афілійовані з Росією – і це має бути зроблено на державному рівні. Тоді штрафувати і закривати. Лише би було бажання. А в нашій країні владі дуже складно боротися з багатими та впливовими людьми, натомість набагато простіше боротися з розпорошеною спільнотою журналістів.

Про світовий досвід ефективної інформаційної політики 

Стовідсотково подолати фейки та дезінформацію не вдалося ще нікому. Але варто брати приклад з демократичних країн, як вони борються з дезінформацією – таких як США, Франція, Німеччина, Великобританія та інші. Вони всі регулюють свій інформаційний простір. Наприклад, є така інституція на рівні ЄС – Центр стратегічних комунікацій Stratcom — неурядова організація, яка бере активну участь у реформуванні державних комунікацій –моніторить інформпростір і може класифікувати всі інформаційні вкиди і їхнє джерело, передавати таку аналітику до відповідних служб. І що цікаво:  виявляється, вони проводять консультації з українською владою протягом двох років щодо співробітництва. Але, що характерно, ні попередня, ні нова наша влада з цим не поспішають.

Про законопроєкт, покликаний боротись з дезінформацією

Загалом багато ініціатив, зокрема й ті, що є у законопроекті про протидію дезінформації, ухвалюють дуже поспіхом і з браком професійності та розуміння їхнього функціонування, зокрема тієї ж дезінформації. І ті заходи, які пропонує держава, проблему не поборять, а навпаки – такі ініціативи посягають на свободу слова і висловлення. І це може справляти своєрідний охолоджувальний ефект на журналістів: коли представники медіа, які не збираються розповсюджувати дезінформацію, будуть остерігатися писати на важливі теми – про національну  безпеку, армію, проводити пізні розслідування, зокрема антикорупційні в армії. Журналісти просто уникатимуть таких тем, аби не «потрапити під удар». І шкоди тут загальної більше, аніж користі.