Відзнака Пулітцерівської премії українським журналістам — акт символічний — Довженко

Отар Довженко, головний редактор видання «Детектор медіа», прокоментував в ефірі Громадського радіо присудження спеціальної відзнаки управління Пулітцерівської премії, яку отримали українські журналісти та журналістки.

Отар Довженко: Є велика дискусія щодо того, хто може вважатися журналістом або журналісткою. Що саме визначає нас? Якщо це членство в Національній спілці журналістів України, то я, наприклад, не журналіст. Як і багато моїх колег, які насправді журналісти на 100%. Якщо журналіста визначає редакційне посвідчення, то я теж не журналіст. Якщо я головний редактор, то я, виходить, теж не журналіст. Насправді це символічно.

В українській журналістиці є люди, до яких є багато питань. У тому числі ті, які брали участь у російській пропаганді, публікували замовлені матеріали. Тобто ті, які не дотримувалися професійної етики. Але звісно донести всі ці нюанси до Пулітцерівського комітету не дуже можливо. Крім того, визнання всіх українських журналістів та журналісток — це символічний жест. Його не можна скоригувати.

Щодо неточностей формулювань. В оголошені про нагороду є фраза «вторгнення путіна». Це формулювання туди потрапило, тому що західні медіа значною мірою не розуміють різниці та ситуації в Україні. Таким чином вони намагаються згладити кути. Багатьом із них здається, що оскільки путін є авторитарним керівником, то вся відповідальність — на ньому.

Для нас зараз надзвичайно важливо пояснити всім, що на нас напала росія та всі люди, які там живуть. Винний не лише путін. Відповідальність лежить на всіх. Для американців це все не сильно принципово. Тому для них таке формулювання здається толерантнішим.

Для них це термінологічне питання, а для нас питання життя та смерті.

Росіян переконати в тому, що це вони на нас нападають, а не путін, майже неможливо. Вони не хочуть розуміти, не хочуть руйнувати свою картинку світу. Так простіше. І захищатися вони будуть до останнього. Ми теж не хочемо, щоб нашу картину світу руйнували. Коли хтось намагається це зробити, ми називаємо це «ворожою пропагандою». Ми можемо тільки інформувати, переконувати не варто. Це багато сил. Нам є куди їх зараз подіти.

Росіяни не прозріють, не підуть проти, не скинуть путіна. Сподіватися на це — марна справа.

Є вірогідність, що зміна керівних еліт у росії принесе Україні принаймні тимчасове полегшення. Тут дуже багато буде залежати від України. Як вона це тимчасове полегшення використає, щоб захиститися від наступного повернення російської агресії, яке на жаль, на мою думку, неминуче.