Як правильно допомогати та не сіяти паніку під час війни – Отар Довженко
Кілька порад, про те, як правильно поводитись в інформаційному просторі під час війни, головний редактор “Детектора медіа” Отар Довженко розповів в ефірі Радіо НВ.
У соцмережах багато фейків емоційного характеру про потребу негайної допомоги. Навіщо їх поширюють і як на них реагувати?
Очевидно, що з перших днів тактикою російської інформаційної війни було наситити український інфопростір повідомленнями, які можуть бути брехливими, маловажливими, безглуздими, напівправдивими, застарілими, для того, щоб люди були дезорієнтовані. Під час війни багато неправдивих повідомлень генерують через помилки, бо важко перевіряти інфу в режимі реального часу. При цьому люди, які можуть дати точну інформацію – зайняті (воюють, волонтерять, абощо). Тому з’являється багато міфів, і на цьому тлі працює російська пропаганда.До слова, ми переоцінили рівень її кваліфікації і розуміння Росією українського контексту у пропаганді. Тому їхні провокації часто можна розрізнити, бо бачиш, що людина, яка писала ці тексти, не уявляє, що таке Україна і українці.
Взагалі варто запам’ятати, що треба не поширювати будь-які панічні повідомлення. Повідомлення з наміром когось спонукати треба дуже обдумати. Наприклад, заклик створити певний “зелений коридор” – очевидна провокація, бо українську владу не треба до цього спонукати, вона лиш про це і думає. Але не завжди може, бо по людях, які евакуюються, стріляють. Тому повідомлення в стилі “Врятуйте людей” зрозумілі, але вимоги в соцмережах навряд на досягнення цього результату вплинуть.
Зараз часто трапляється так, що волонтерів просто завалюють повідомленнями у стилі “Є потреба”, “Везіть”, “Треба” тощо. І ця маса повідомлень просто унеможливлює їхню роботу. Що можна з цим зробити?
Якщо хтось знає, кому потрібна допомога, він може допомогти сам чи знайти знайомих, які можуть допомогти. Найбільші волонтерські центри зараз завантажені шалено. На додачу до цього посилюється напруження щодо переселенців. Бо серед переселенців є різні люди, в тому числі ті, які поводяться так, ніби їм всі винні і волонтери страждають від поведінки таких людей. Тому волонтерів треба не завантажувати, а допомогти їм. В них багато замовлень, і допомагати їм треба руками, гріми, і тим, про що вони просять. Не тим, чим ви можете, а тим, що просять. Війна триває і триватиме ще мабуть довго – допомога буде потрібна ще довго. Треба стриматись з поривом віддати останню сорочку зараз і віддати її, коли буде треба. Я от вчора віддав туалет для кота і наповнювач, він був потрібен людині і я звільнив простір.
Багато є ситуацій, коли люди просто перепощують якісь повідомлення, не перевіряють інформацію. Чим це шкодить?
Люди перелякані і їм здається, що коли вони щось “важливе” перепостили, то причетні до процесу. Правила такі. Можете не писати – не пишіть. Можете не перепощувати – не робіть цього.Якщо думаєте, що інформація дуже важлива – аналізуйте. Запити до дії часто обмежені в часі. Поширюйте тому краще цільово. Щодо попереджень в стилі “будуть розсилати листівки з вірусами”, “будуть вимикати зв’язок” – краще не розсилати взагалі, краще підписатись на офіційні джерела інформації, бо там ці попередження будуть, коли вони підтверджені. Краще користуватись більш-менш достовірними джерелами інформації. Через використання незрозумілих джерел інформації людьми, ми в “Детекторі медіа” витрачаємо купу часу на спростування ідіотських фейків просто тому, бо хтось в них вірить.
Що скажете про повідомлення, в яких посилаються на “дуже втаємничені джерела”?
Поширювати будь-яку конспірологію не варто, бо і висока ймовірність, що це вигадка. Та і Росія часто в такий спосіб закачує дезінформацію в Україну. Наприклад, через телеграм-канали. Можуть “згодувати” нам і приємні повідомлення. Наприклад, начебто Путін при смерті, в нього рак простати. А в наступному “пакунку” підкинуть, що замість Зеленського нами керує голограма. І так далі. Їх краще і не читати. Коли в таких повідомленнях звучить фраза, що інформація “від обізнаних людей”, “з таємних джерел”, “розповів друг з Генштабу” – до побачення.
