Ярослав Зубченко: “Цивільні експерти не можуть давати вичерпні прогнози, бо володіють лише частиною інформації”
Одним із гострих питань, пов’язаних із повномасштабною війною, залишається участь у ній Білорусі. Нещодавнє загострення через варварські обстріли цивільної інфраструктури з боку Росії вчергове підняло хвилю прогнозів та спекуляцій у медіа, соцмережах, телеграм-каналах з приводу посилення участі Білорусі у війні.
В рамках проєкту «Медіаграмотність у регіонах України» «Сила правди» проаналізувала контент волинських медіа, а також поспілкувалася із медіаоглядачем «Детектора медіа» Ярославом Зубченком, щоб сформулювати рекомендації для читачів щодо цієї теми.
Поряд із діями самих білоруських військових та заявами їх диктатора Лукашенка інформаційні приводи створюють різноманітні військові експерти або люди, що претендують на цей статус. Їх коментарі, роздуми та прогнози часто можуть бути більш розлогими, яскравими та сміливими, ніж офіційні зведення від Генерального штабу, або інших уповноважених структур. Тому для окремих медіа такі спікери можуть бути більш бажаними через їх «гарячі» подробиці та домисли.
Проте проблема навіть фахових експертів у тому, що вони не можуть бачити усієї ситуації через брак інформації та відсутність розуміння глобального контексту на всіх ділянках фронту та в інших аспектах. Саме тому медіаоглядач “Детектора медіа” Ярослав Зубченко радить медіа посилатися лише на офіційні джерела, і то тільки уповноважені щодо цього із доступом до відповідної інформації.
«Це Офіс президента, Генеральний штаб, Головне управління розвідки, Міністерство оборони та керівників прикордонних ВЦА. Мабуть, саме в такому порядку. Адже лише вони володіють достовірною розвідувальною та дипломатичною інформацією з цього приводу. Знають весь контекст ситуації. І, насправді, доволі часто дають прогнози з приводу Білорусі. Наприклад, 7 жовтня командувач Об’єднаних сил сказав Наєв, що для формування нового наступу з Білорусі потрібно не менше 2-3 місяців. Це означає, що на два-три місяці можемо розслабитися», — каже Зубченко.
За його словами, прогнози інших спікерів не можуть бути настільки ж надійними:
«Різноманітні цивільні експерти та військові нижчого рангу, навіть, якщо вони зараз захищають Україну прямо на кордоні з Білоруссю, не можуть давати вичерпні прогнози. Адже володіють лише частиною інформації, яка може зовсім інакше виглядати у ширшому контексті. Наприклад, переміщення сил на конкретній ділянці фронту може бути просто «сковуючим» маневром для українських військ. Адже весь інший фронт не рухається. Крім того, переміщення військових — це лише зовнішній прояв війни. Командування ЗСУ оцінює ситуацію ще й за переміщенням, наприклад, логістики ворога».
Якщо ж аудиторії все ж хочеться почути роздуми експертів, які можуть бути цікавіші за повідомлення військових через формат програми і манеру подачі інформації, варто звертатися до тих, хто аналізує факти, а не намагається назвати конкретні дати наступу. Зокрема він рекомендує щотижневий подкаст «Фронтова поплава» з представниками аналітичного відділу фонду «Повернись живим».
«Вони не намагаються вгадати дату білоруського наступу, а якраз аналізують ознаки», — пояснює Ярослав Зубченко.
Також нерідко загальні оцінки щодо ситуації на фронті дають західні медіа. На них можна посилатися українським ЗМІ, або ж довіряти українській аудиторії. Проте варто розрізняти і якість різноманітних іноземних медіа, де також є недобросовісні та маніпулятивні.
«Окрема тема — це повідомлення західних медіа про дані західних розвідок. Або прямі заяви топових посадовців США та членів НАТО. На них теж можна посилатися. Але у випадку медіа, слід враховувати авторитетність журналістів. Одна справа — це повідомлення від Washington Post, а інша — якийсь жовтий таблоїд», — каже медіаоглядач.
