З ким співпрацюють медійники-колаборанти? Наталія Лигачова про новий проєкт «Детектор медіа»

Як працюють російські пропагандистські медіа на окупованих територіях? Кого росіяни завозять в Україну для поширення пропаганди? Як бути з медійниками, що пішли на співпрацю з окупантами, після деокупації? В ефірі Громадського радіо про це розповіла голова ГО “Детектор медіа” Наталія Лигачова.

«Детектор медіа» запустив спецпроєкт «Медіаколаборанти».  У межах проєкту медіа збиратиме та публікуватиме інформацію про українських медійників, які після початку повномасштабного вторгнення Росії добровільно перейшли на бік окупантів та поширюють пропаганду на тимчасово окупованих територіях. «Детектор медіа» також писатиме про медійників, які ще з 2014 року беруть участь в інформаційній війні проти України на окупованих територіях Криму та Донбасу.

Хто надає інформацію про медійників-колаборантів?

Наталія Лигачова: Нам поки що не вдавалося особисто спілкуватися з медійниками, які пішли на співпрацю з окупантами. Але ми спілкуємося з тими, хто працював у тих чи інших містах, хто добре знає медійний ландшафт та людей.

8 серпня, наприклад, у нас вийшов текст про так звану телекомпанію «Таврія» в Херсоні, яку створили на технічній базі суспільного мовника. Працівники «Суспільного», які виїхали з Херсона чи дочекались деокупації, розповідали нам про тих, хто там працює, хто пішов на співпрацю з окупантами. Безумовно, росіяни завозять також багато своїх людей.

Тобто ми користуємося даними від тих, хто знає ситуацію добре. Ми, безумовно, користуємося даними кількох джерел для того, щоб, не назвати людину колаборантом, якщо вона ним не є.

Кого вважати колаборантом?

Наталія Лигачова: Непереборні обставини або примус є аргументами не вважати людину колаборантом. Але це вже буде встановлювати, я так розумію, суд. У законодавстві є деякі суперечності, й ми у нашому першому, досить оглядовому тексті про Херсон досить багато зупиняємося на цьому питанні. Там є коментарі правників, експертів і працівників правоохоронних структур — вони роз’яснюють певні суперечності та особливості.

Але зараз ми робимо акцент на тих, хто принаймні раніше був українським громадянином, а зараз співпрацює з ворогом, поширює інформацію, пропагує війну росіян проти нас. Тобто веде проти України пропагандистську дезінформаційну роботу.

Про медійників, завезених на окуповані території

Наталія Лигачова: На окуповані території, перш за все, росіяни завозять керівників, а не звичайних журналістів. Одразу в Херсон, наприклад, почали завозити медійників з Криму. Наразі «Таврією» керує колишній партнер Пригожина Олександр Малькевич. Він також відкрив телеканали «Zа ТВ» у Мелітополі та «Маріуполь 24» на Донеччині.

Також Малькевич почав керувати кафедрою журналістики Херсонського державного університету — вони набирають туди студентів, і тому деяким так званим співробітникам пропагандистських російських телеканалів немає навіть 16 років. Тобто вони працюють з тими людьми, яким вони просто можуть вказувати, що робити, і ті люди будуть робити. Це їхня постійна практика.

«Люди, які добровільно пішли на співпрацю з ворогом, мають понести відповідальність»

Наталія Лигачова: Щодо відгуків з Херсона, то поки ті, кого ми особисто знаємо, читають наші тексти й кажуть, чи все нормально, чи все ми врахували.

Також поки що йдуть схвальні відгуки про те, що ми молодці, робимо правильно. Але відгуків з якоюсь новою інформацією ми поки що чекаємо. Ми закликаємо і наших колег, і громадян України з окупованих, деокупованих територій надавати інформацію, хто яку має, адже вона буде дуже важливою.

Інформація буде важливою, адже ми вважаємо, що люди, які добровільно пішли на співпрацю з ворогом, почали займатися російською пропагандою, мають понести відповідальність за це.

Про люстрацію медійників-колаборантів після деокупації

Наталія Лигачова: Я думаю, що люстрація медійників, які пішли на співпрацю з окупантами, після деокупації територій буде миттєвою.

З українських медіа ніхто не захоче співпрацювати з тими, хто працював на ворога.

Що стосується затримання таких осіб, то це вже справа, безумовно, правоохоронних органів. Наприклад, кільком співробітникам тієї ж «Таврії» вже оголошено підозру від СБУ. Тобто, якщо вони раптом залишаться на деокупованих територіях, то я думаю, що їх одразу затримають.

Але, безумовно, буде досить велика кількість колаборантів, яким наші органи, мабуть, не встигнуть оголосити підозри до деокупації. Я думаю, що вони будуть працювати в цьому напрямку. Хоча тут теж є питання того, наскільки швидко це все відбуватиметься. Бо ми знаємо випадки, коли зараз російські пропагандисти вже в Києві живуть і підіймають голову. Наприклад, той же Макс Назаров (колишній ведучий телеканалу «Наш» Євгенія Мураєва — прим. ред.), який досі працює, має свій YouTube-канал. Але поки що ніяких дій правоохоронців ми щодо нього не бачимо — це, безумовно, дещо дивує.

Про важливість покарання проросійських медійників

Наталія Лигачова: Непокаране зло повертається ще більшим злом. Це показала ситуація 2014 року, коли ми допустили те, що в нас працювали канали того ж Медведчука, де була відверта проросійська або російська пропаганда. Деяких людей з тих каналів навіть зараз допустили до якихось ефірів. Дехто, припустимо, розкаявся, так. Але багато хто починає робити ту ж справу, яку вони робили. Ми бачимо це по тому ж Максу Назарову, по ще кількох людях.

Не має бути зовсім ніякої толерантності до тих, хто ніс «русский мир» в інформаційному просторі.

Це обертається дуже небезпечними речами для України, бо принаймні до початку бойових дій інформаційна агресія, можливо, була найбільш небезпечна у порівнянні з економічними диверсіями чи кібердиверсіями. Вона проникає у свідомість людей і змінює її.

На жаль, дуже велика частина людей піддаються пропаганді, і це дуже небезпечно. Тому всі, хто свідомо її провадив у життя, мають нести покарання.

Я не обов’язково кажу про те, що всі мають відсидіти в тюрмі, мають бути затримані — це вже справа правоохоронних органів. Але принаймні отримати «червону картку» для праці в інформаційній сфері повинні всі.

***

Нагадаємо, що станом на 19 квітня 2023 року, за даними Мін’юсту, в українських в’язницях знаходяться 155 людей, засуджених за статтями про колабораціонізм. Третина з засуджених зареєстровані в Донецькій області.

У липні поточного року СБУ повідомила про затримання в Одесі пропагандиста, який був «правою рукою» колаборанта Стремоусова, виправдовував збройну агресію РФ і закликав до захоплення державної влади в Україні.

Уже в серпні СБУ затримала у Херсоні колаборанта, який допомагав російським загарбникам проводити масові репресії проти місцевих жителів під час окупації міста.