Експерти «Детектора медіа» розповіли про сучасні практики медіаосвіти
Голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лігачова та відеограф Ангеліна Ломакіна взяли участь у круглому столі «Медіаосвіта та медіаграмотність: досягнення ЄС та перспективи Україниׇ», що проходив онлайн у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси» в Інституті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Організатори поставили собі за мету об’єднати вже наявні програми з медіаграмотності та узгодити єдину дорожню карту розвитку.
Наталія Лигачова вважає, що однією з головних проблем сучасного медіа простору України є взаємна недовіра традиційних медіа та аудиторії одне до одного. Дослідження аудиторії показують високий рівень недовіри аудиторії до інформації ЗМІ. Наприклад, соцопитування, проведене у серпні Фондом «Демократичні ініціативи» та Центром Разумкова на замовлення «Детектора медіа», показало, що близько двох третин громадян переважно з недовірою ставляться до повідомлень у ЗМІ та соцмережах: у 31% опитаних сумніви виникають часто, ще 34% визнають, що час від часу сумнівають у правдивості повідомлень. Водночас і представники медіа своїм контентом демонструють неповагу та недовіру до освіченості та рівня смаку своєї аудиторії, пропонуючи їй контент, спрямований виключно на емоції, а не розум.
На думку пані Лигачової, слід підвищувати якість контенту, орієнтуватися не лише на масовість, а й забезпечувати інформаційні потреби просунутої аудиторії, лідерів думок. Теоретичні ж напрацювання та дослідження експертів з медіакритики та медіаосвіти варто перекладати простою мовою та через доступні канали комунікації доносити до широкої аудиторії.
Саме з цією метою ГО «Детектор медіа» виготовляє сатиричний блог для старшої аудиторії «Ньюзпалм», гумористичний відеопроєкт для молодшої аудиторії «Lomakina Yesterday» та успішно веде акаунт з медіаосвіти у соцмережі TikTok.
Ангеліна Ломакіна розповіла про свій досвід створення доступного та ефективного медіаосвітнього контенту. Поділилася порадами, як зробити його цікавим та популярним.
«Найголовніше для виготовлення контенту сьогодні, зокрема й медіакритичного, – це вміти нестандартно, емоційно та просто подавати складну інформацію. TikTok сьогодні – одна з найкращих платформ для освітніх проєктів. Виготовлення відео для TikTok не потребує великого досвіду або ж вартісного обладнання. Водночас платформа дає широкі можливості для творців, маючи сьогодні найбільшу та найрізноманітнішу аудиторію з усіх соціальних мереж», – наголосила Ангеліна Ломакіна.
Наталія Лигачова також підкреслила, що медіаосвіта в Україні потребує більшої злагодженості роботи держави, донорів, громадського сектору та освітян, і поділилася своєю думкою щодо проблем сучасної медіаосвіти: «З одного боку, нам треба працювати над тим, щоб була системність у праці і донорів, і держави. Ми потребуємо лобіста, який би цю системність забезпечив з боку держави, перш за все. З іншого боку, нам треба більше спілкуватися один з одним».
У дискусії взяли участь фахівці медіасфери, координатори державних та громадських медіапроєктів, медіапсихологи та медіапедагоги, зокрема Євгенія Кравчук, Сергій Горбачов, Євген Глібовицький, Інна Кузнецова, Андрій Куликов, Діана Дуцик, Альона Романюк, Ірина Славінська, Марина Сингаївська, Ольга Юркова, Любов Найдьонова, Галина Горбенко, Яна Фруктова, Аліна Лісневська, Наталія Череповська, Оксана Почапська, Наталія Стеблина та інші. Учасники поділилися своїм досвідом поширення медіаграмотності та власним баченням вирішенням актуальних проблем медіапросвіти.
Учасники круглого столу наприкінці заходу сформолювали резолюцію, згідно з якою планується окреслити сучасну систему медіаосвіти України, визначити форми та засоби формальної та неформальної медіаосвіти, принципи та критерії оцінювання рівня медіа-інформаційної грамотності як фахівців, зокрема медіапедагогів, так і пересічних громадян різного віку та внести пропозиції на розгляд робочої групи міністерств освіти, культури та цифрової трансформації щодо перспектив розробки всеукраїнського проекту з медіаграмотності.
Круглий стіл ініціював Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка спільно з Лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Незалежною медіапрофспілкою України, Національною спілкою журналістів України, ГО «Українська академія акмеології» та ГО «Українська асоціація медіапсихологів та медіапедагогів».
Раніше президія Національної академії педагогічних наук України схвалила «Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні». Продовжується Всеукраїнський експеримент з масового впровадження наскрізної медіаосвіти у педагогічну практику. Медіаосвітній компонент впроваджено у стандарти початкової освіти, професійної, зокрема педагогів.
