Індекс медіаграмотності українців 2020–2023 (четверта хвиля)

Громадська організація «Детектор медіа» провела кількісне дослідження, аби визначити індекс медіаграмотності українців, тобто рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. Резільтати попередніх хвиль дослідження дивіться тут (за 2020 рік), тут (за 2021 рік) та тут (за 2022 рік). Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).

• Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився за останній рік: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника знизилася з 81% до 76%.
• Показник субіндексу розуміння ролі медіа в суспільстві у порівнянні з минулим, 2022 роком, значущо не змінився. А чутливість українців до спотвореного контенту зросла: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 65% до 70%.
• Частка аудиторії з високим і вищим за середній рівнем цифрової компетентності знизилася з 64% до 55% (2022 vs. 2023).
• Рівень медіаграмотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту, місця проживання.
• Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18–25 років (за рахунок субіндексу цифрової
  компетентності ) і низький серед старшої вікової групи 56–65.
• Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою
  освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 29%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, — лише 13%.
• Суттєві відмінності в рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Що
  вищий рівень добробуту, то вищий показник має індекс. Серед категорії тих, яким грошей вистачає лише на їжу
  (низький рівень добробуту), 37% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Тимчасом як серед
  опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 18%.
• Показник розуміння суспільством ролі медіа у порівнянні з минулим, 2022 роком, майже не змінився. Більшість аудиторії — 70% — вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події.
• За останній рік зменшилася чисельність аудиторії, яка вважає, що медіа працюють в інтересах держави (з 31% у 2022 році до 25% у 2023-му) та суспільства в цілому (з 15% у 2022 році до 12% у 2023-му). Найбільш значна частка аудиторії (30%) вважає, що медіа працюють в інтересах своїх власників та інвесторів. А у тому, що медіа дбають про інтереси своїх глядачів, як і у попередньому році, переконані лише 7% (у 2021 році таких було ще менше — 4%).
• Скоротилась також частка тих, хто вважає формат телемарафону цілком виправданим під час війни — з 58% у 2022 році до 41% у 2023-му. 74% опитаних стверджують, що що через брак різних точок зору на події в телемарафоні шукають інформацію в інших джерелах.
• Дослідження зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців.

В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень 2020).

Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.

• Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.
• Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.
• Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.
• Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту.

Мета дослідження — валідизувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української аудиторії.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Географія:  національне дослідження.

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном (дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим).

Польовий етап: 15.01.2024 – 29.01.2024, здійснений компанією «New Image Marketing Group».