“Окупація Маріуполя мала для росії сакральне значення” – Леся Бідочко

Маріуполь — найбільше українське місто, яке росіяни окупували від початку повномасштабного вторгнення. Його окупація мала для росіян сакральне значення, пояснює аналітикиня ГО «Детектор медіа» Леся Бідочко.

«У 2014 році спецпризначенці, серед яких були учасники полку «Азов», звільнили Маріуполь від проросійських бойовиків. Ця подія завадила подальшій окупації України. У 2022 році битва за місто тривала 86 днів, 82 з яких українські війська були в повному оточенні. Упродовж цих 82 днів бійці гарнізону «Маріуполь» (до якого входили нацгвардійці, морпіхи, прикордонники, поліцейські, тероборонівці, добровольці та азовці) тримали оборону міста. росія намагається пошвидше десакралізувати образ Маріуполя, як міста спротиву, створити примарну видимість нормалізації життя», — розповідає експертка.

Окупація Маріуполя відбулася не так, як в інших великих містах України на початку повномасштабного вторгнення. Якщо із Сєвєродонецька чи Лисичанська місцеві мали можливість виїхати протягом декількох місяців, поки тривали бої, то мешканці Маріуполя вже через декілька днів після 24 лютого опинилися в блокаді. І без того важке становище посилювалося нестачею їжі, води та медикаментів. Російська армія безжально нищила місто протягом трьох місяців. Через це, за різними підрахунками, загинуло 20–100 тисяч людей.

Маріуполь став чорною плямою на фоні міфу росіян про «визволителів». Весь світ спостерігав за жорстокістю окупантів: за скиданням бомби на пологовий будинок чи на Драматичний театр, де ховалися сотні мирних людей, а перед будівлею був надпис «ДІТИ». Тоді всі зрозуміли, що насправді являє собою «русский мир» та що він несе за собою.

Саме тому окупанти майже одразу почали вкладати величезні кошти в наче як відбудову приазовського міста. Так вони намагаються сформувати «позитивну» сторону своєї окупації. Та чи поверне це десятки тисяч життів, які загинули від рук їхніх військових?

Окрім цього, «відновленням» Маріуполя окупанти намагаються знищити сліди воєнних злочинів їхньої армії, каже Леся Бідочко. За словами аналітикині, окупанти зносили пошкоджені споруди, щоби після звільнення міста слідча комісія не могла достеменно довести, що той чи інший житловий будинок, школа чи дитячий садочок були знищені російською зброєю. А разом із будівельним сміттям із пошкоджених домів позбувалися решток тіл їх мешканців. Про це були повідомлення Маріупольської мерії.

Зараз, напередодні фасадних «виборів» президента рф, «відбудова» Маріуполя стає наче як черговим «досягненням» диктатора путіна.

«Згадаймо, як російські ЗМІ в березні 2023 року опублікували відео, на якому путін (чи то його двійник) здійснює нічну поїздку до зруйнованого Маріуполя, спілкується з “мешканцями мікрорайону”, який буцім швидкими темпами відбудували. Правда, на відео про поїздку, яке опублікував сам Кремль, чути розпачливий жіночий голос “Это всё неправда! Это всё напоказ!”. Тому нинішні заяви Хуснулліна про повну відбудову Маріуполя, де, за даними ООН, 90 % багатоквартирних будинків і 60 % приватних будинків зазнало різного ступеню руйнувань, звучать «напоказ» і як «неправда». Це спроба просувати образ путіна-будівничого та путіна-інтегратора новоокупованих територій», — пояснює Леся Бідочко.

Фото: Reuters

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *