Тиск на свободу слова чиниться через анонімні телеграм-канали, блогерів та «тіньових» комунікаторів від влади – Міський

Програмний директор ГО «Детектор медіа», секретар Наглядової ради НСТУ Вадим Міський вважає, що тиск на свободу слова в сучасному світі існує, однак він має іншу форму, ніж «темники».

Про це він сказав під час панельної дискусії “Хто, як і чи загрожує свободі слова в Україні?” на 7-му Донбас медіа форумі.

«Тиск на свободу слова сьогодні виглядає інакше. Коли були «темники», то неможливо було вийти за межі висвітлення політичної і показати її інакше, аніж це «бачила» влада». Зараз прямого тиску немає, але є анонімні Телеграм-канали, де працюють не лише українські гравці, але й країна-агресор, просуваючи свої наративи та теми на порядок денний. Є «тіньові особи», які здійснюють комунікацію від імені органів влади, при цьому не працевлаштовані, не публічні. Ця практика дуже сильно розповсюдилась. Чи є причиною бюрократія, через яку цих людей не можна по певних формальних ознаках (стаж, освіта) взяти на роботу, чи причина у їхньому досвіді і сумнівній репутації – важко сказати. Ну, і третє: блогери, які відкрито, під своїми іменами озвучують ті речі, які не готові озвучувати посадовці. Коли політики «в білому пальті», а блогери «відпрацьовують» всі меседжі по опонентах. Тиск трансформувався, але з ним все одно треба боротись», – каже Вадим Міський.

Вадим Міський апелює до результатів дослідження медіаспоживання, що регулярно проводяться як Інтерньюзом, Детектором медіа, так і іншими організаціями і зауважує: усі дослідження показують, що довіра до телеканалів нижча, ніж рівень їх перегляду. Тож люди дивляться олігархічні канали з огляду на певну відсутність альтернативи, але вже усвідомлюють, що там може просуватись «порядок денний», цікавий для власника медіа.

З огляду на це Вадим Міський пропонує розвивати альтернативу олігархічним каналам, якою вважає суспільний мовник, а також акцентувати увагу на важливості репутації як медіа загалом, так і журналістів.

«Насправді в нас працює інститут репутації. Наприклад, для Українського радіо, керівник якого акцентує увагу на тому, що в нас нерозвинений ринок розмовного радіо і що воно має бути якісним. Якщо професіонали, які працювали на розмовному радіо, попрацюють на олігархічних каналах, у меді з сумнівною репутацією, то на роботу на суспільне радіо їх вже не візьмуть. Бо для роботи тут вже потрібна чиста репутація. Такий підхід варто виховувати з нуля в молодих професіоналів», – аргументує Вадим Міський.

Усю дискусію можна переглянути у відео

Нагадаємо, 5 листопада стартував 7-й «Донбас медіа форум». Протягом двох днів на форумі в рамках дискусійних панелей виступатимуть більше 40 спікерів. Основні напрямки дискусій цього року: відповідальність журналістів перед аудиторією та колегами, спільна та самостійна освіта, саморегуляція, адаптація до викликів та пошуки ефективних рішень.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *