Як боротись з чорним піаром та критично висвітлювати реформи дискутували тернопільські медійники

Крім цього, експерти ГО «Детектор медіа» також презентували безкоштовні онлайн-курси про медіастандарти та конструктивне висвітлення реформ.

“Журналіст не має права на оціночні судження, бо в умовах інформаційного середовища людина не має часу на довгий аналіз та роздуми. Якщо вона чує “Жахлива новина” на початку синхрону, то далі вона вже все сприймає в контектсі “жахливості новини”, не вмикаючи критичне мислення. Тому дотримання стандартів журналістами дуже важливе, аби не бити на емоції, а апелювати до фактів”,- каже Ярослав Зубченко, експерт ГО “Детектор медіа”, презентуючи курс “Медіастандарти під час виборів“.

Тернопільські медійники з необхідністю дотримуватись стандартів не сперечались, однак журналістка Тетяна Колесник поставила логічне питання “А що робити з чорним піаром? Ну гаразд, порядні журналісти його не опублікують, однак завжди будуть десятки тих, хто це зробить”.

Рішення знайшли спільно. Головний редактор видання “Є” (Хмельницький) Володимир Гординський розповів про власний досвід, коли до нього звертались за публікацією чорного піару. Він провів усі переписки, уточнив деталі, суми оплат, отримав текст – а потім оприлюднив це у розвінчувальному матеріалі про “заказуху” у його місті. Такий експеримент йому вдалось провести двічі.

“Якщо є люди, які чинять непорядно – не мовчіть, теж говоріть про це. Так, це може бути складно, але ось такі ситуації будуть показувати читачам, що чорний піар є, його дехто публікує і як він виглядає. Так ви змусите людей думати. Препаруйте тексти чорного піару – показуйте, як впізнати, що це замовний матеріал”, – підсумувала Світлана Чернецька, комунікаційна менеджерка ГО “Детектор медіа”.

Максим Скубенко, редактор фактчекінгової платформи VoxCheck, порадив надавати таким випадкам розголосу, обєднуючись у партнерські мережі серед адекватних видань як в своєму місті, так і з виданнями в інших містах і медійними організаціями.