Лишилося визначитися з дистрибуцією преси, що виходить російською — Наталія Лигачова

Мовний закон, хоч і неоднозначно сприймається медійниками у друкованих ЗМІ, несе позитивні зміни на державному рівні. Про це йдеться в коментарях «Українському радіо» шефредакторки групи видань «Детектор медіа», голови громадської організації «Детектор медіа» Наталії Лигачової.

Випуск програми «Чорним по білому» із Яніною Скуратівською вийшов в ефірі 15-го січня.

Відповідаючи на питання щодо того, наскільки ринок друкованих ЗМІ готовий до переходу на українську мову, Наталія Лигачова відзначила, що чимало видань уже спробували працювати по-новому.

«Більшість друкованих видань підготувалися до цього заздалегідь, і вже мають певну логістику і план дій, – сказала шеф редакторка ДМ. – Такі видання, як “Факти та коментарі”, “КП в Україні”, “Вісті” вже почали виходити українською. Тут питання лише у виборі. Деякі видавництва обирають остаточний перехід на український тираж, а дехто може дозволити собі і україномовну, і російськомовну версії».

Також, відзначила у своєму коментарі Наталія Лигачова, немає підстав розглядати введення мовного закону як значні труднощі чи причину для закриття ЗМІ. «Кількість друкованої преси справді скорочується. За даними ДМ, в Україні залишилося близько 600 видань, – прокоментувала чільниця ДМ. – Це пов’язане не стільки з законом про мову, скільки зі світовою тенденцією: друкована преса стає для видавців занадто дорогим задоволенням. Аудиторія все менше готова витрачатися на газети і журнали, оскільки надає перевагу інтернет-контенту. Тобто, читачі переходять на інші платформи».

При цьому для українського ринку, відзначила Наталія Лигачова, відкритим лишається питання дистрибуції преси, що виходитиме із двома мовними варіантами тиражу.

«Передплатники зможуть отримати газети і журнали російською. А от чи потраплять такі видання до кіосків, де, за законом, має бути представлено 50% видань українською мовою? Це питання вирішуватиметься, і дистрибутори преси ще мають визначитися щодо нього спільно з державою», – каже пані Лигачова.

В цілому зміни у мовній політиці для ЗМІ вона порівняла із досвідом впровадження україномовного дубляжу для кінопрокатних фільмів. «Медійники можуть сприймати ці нововведення і як зайвий головний біль, – коментує шефредакторка ДМ. – Але для держави це правильний крок. Це буде відбуватися приблизно так, як з дубляжем фільмів українською мовою. На початку були побоювання, що глядачі не будуть ходити на дубльовані фільми. А пройшло кілька тижнів, і люди переконалися, що ці зміни тільки на користь. До того ж, виявилося, що український дубляж може бути ще кращим за переклади російською».

Нагадаємо, з 16-го січня в Україні починає діяти закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

При цьому не заборонено поширювати за передплатою друковані ЗМІ і російською — за умови, якщо засновники забезпечили можливість передплати в Україні такого ж видання українською.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *