Вадим Міський: “З Телеграму черпає інформацію понад половина українців”
81% респондентів дослідження ГО «Детектор медіа» «Індекс медіаграмотності» сказали, що повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва, зокрема, і музики. Про дослідження, критичне мислення та ворожу дезінформацію в ефірі програми «Є питання» на Українському радіо розповідав програмний директор громадської організації «Детектор медіа» Вадим Міський, автор і ведучий програми «Русскій фейк».
Вадим Міський: Дослідження «Індекс медіаграмотності» не вперше проводиться, але, на відміну від попередніх, це вперше, здається, саме у воєнний час, під час повномасштабного вторгнення. Так, загалом ми вже декілька років вивчаємо, досліджуємо, як українське суспільство може опиратися дезінформації, різним неправдивим новинам, і які, взагалі, практики медіаспоживання є в українського суспільства.
Ми бачимо, що поступово індекс медіаграмотності української аудиторії збільшується з року в рік. І от, якщо ми проаналізуємо за останні три роки то 55% – кількість людей, в яких вищий за середній рівень медіаграмотності. Так було на початку і стало 81%. Ця цифра, до речі, дуже співзвучна з тією, яка відмовилась від російського контенту, що мені одразу впало в око. Я тут хочу звернути увагу саме на те, що попередні дослідження були в довоєнний період, і вони от зараз, мені здається, буде різка така зміна і різкий розрив між цими цифрами. Помітна істотна різниця у тому, як люди сприймають інформацію до війни і під час війни.
Олена Зелінченко: Звідки українці черпають інформацію?
Вадим Міський: Зазвичай це електронні засоби інформації, тобто інтернет, різні пабліки, де найшвидше, скажімо, можна встановити контакт і отримати все, що забажаєш, причому дуже-дуже оперативно. Але в оперативності часто є підступ у тому, що той, хто подає інформацію, може через оперативність втратити об’єктивність або правдивість інформації. Це дуже важливо, якщо суспільне перевіряє і за рахунок цього, можливо, дещо втрачає час, то той, хто нехтує цим, якраз здобуває аудиторію. Щодо джерел в інтернет-просторі, зараз дуже поширеним став телеграм-канал.
Знаю, що вже розробляються якісь певні правила для того, щоб коригувати і корелювати його роботу, тому що, насправді, багато хто визнає з експертів, що все, що в телеграмі, навіть якщо воно видалене, воно, якщо за необхідності, може бути у ворожих спецслужб.
Олена Зелінченко: Професіонали навіть заходять і на ворожі канали, тому що інформацію треба черпати. Але чи всі можуть її фільтрувати, аналізувати, щоб правильно розуміти?
Телеграм як джерело інформації – номер один для українців і звідти черпають інформацію понад половина українців. Для них номер один – це не телебачення, як було багато років підряд, а телеграм. Це з одного боку є дуже дивним, з іншого боку, потрібно якось до цього пристосовуватися. Проблема в тому, що влада країн може контактувати з керівництвом великих платформ, соцмереж, де поширюється дезінформація – з Фейсбуком, Інстаграмом, Твіттером. Це соцмережі великі, які зареєстровані в юрисдикціях західних країн, вони не можуть уникнути цього дискурсу про боротьбу з дезінформацією, їх уряди демократичних країн змушують. Телеграм зареєстрований в Об’єднаних Арабських Еміратах. І така ситуація дозволяє Телеграму уникати будь-якої розмови про дезінформацію. Наприклад, телеграм-канал Хамасу вони не блокують, тому що вони вважають, що це певний вид свободи слова. І навіть Павел Дуров заявляв, що а в цьому телеграм-каналі ж попереджали про те, що будуть обстрілювати якісь єврейські міста, отже, це важлива інформація, яка публікується.
Олена Зелінченко Як медіа впливають на вибір людини щодня? Навіть на елементарно побутовий рівень: товари, послуги.
Вадим Міський: Медіа все ще впливають дуже сильно, але зараз такий час, коли не тільки медіа можуть заволодіти умами людей і можуть донести думку до масової, широкої аудиторії. Ми живемо в час, коли можна створити Телеграм-канал той самий, або Фейсбук-сторінку, Тік-Ток, – і це також посередник між людиною і носієм новин, інформації, що дозволяє донести будь-яку думку до найширшого загалу. Колись потрапити в ранкову передачу чи у вечірні новини на Національному каналі означало, що тебе побачить вся країна. Зараз можна випустити щось в Телеграмі, і вся країна тебе теж побачить, прочитає, і ще більше медіа звідти підхоплять і рознесуть. І може виявитись так, що підхопили і рознесли, а воно не зовсім правдиве. Це також буває, трапляється, і в історії українській за останні кілька років були такі випадки, коли щось, що публікувалося у соціальних мережах, медіа так от легковажно підхоплювали, потім виявляли, що воно не відповідає дійсності, чиновники спростовували, це були якісь фейкові сторінки і так далі.
Зокрема тому ми, як організація, яка моніторить дотримання журналістських стандартів у медіа, кажемо, що якщо ви щось берете у засобах масової інформації, і воно, як вам, як журналістові, виглядає дивним, або таким ще потребує перевірки, не полінуйтесь перевірити, подзвоніть людині, яка це написала. Можливо, це фейкова сторінка, і справжня людина цього не писала.
