Експертки ГО “Детектор медіа” презентували проект “Детектор виборів” у Львові

17 травня на конференції «Digital-комунікації в епоху постправди: реалії та виклики» в Українському католицькому університеті представили проект ГО «Детектор медіа» — «Детектор виборів». Учасниці проекту, Зоя Красовська і Марина Довженко, розповіли про проект і його команду, проміжні результати дослідження.

За словами Марини Довженко, «Детектор виборів» — унікальний проект з огляду на його оперативність, наповненість, систематичність та обсяг досліджуваних даних. «Проблема моніторингів у тому, що вони повільні: поки людина збирає, систематизує, аналізує та описує інформацію, минає багато часу. Зазвичай такі публікації виходять із затримкою в тижні, якщо не місяці — коли вже мало хто пам’ятає, про що йдеться. Команда “Детектора  виборів” вирішила робити це оперативніше — видавати тижневу аналітику відразу по завершенні тижня», — відзначила вона.

«Детектор виборів» виходить з кінця січня 2019 року, вийшло 12 випусків. «Зараз проект узяв невелику паузу, пов’язану із загальним політичним затишшям, але зі стартом активної фази парламентської кампанії відновить свою діяльність на початку серпня. Втім, з огляду на сучасну політичну ситуацію, цілком свідомі того, що можемо відновити роботу раніше», — наголосила Марина Довженко.

За її словами, проект ґрунтується на аналізі щоденних новин, тижневиків, ток-шоу, прайму новинних каналів, контенту російського телебачення. «Ми старалися писати тексти так, щоби вони були зрозумілими і цікавими не тільки цільовій аудиторії “Детектора медіа” — медійникам, політтехнологам, дослідникам — а й ширшій аудиторії», — відзначила вона. Публікації набирали у 2-3 рази більше, ніж звичні моніторингові матеріали, а відеоролики — від кількох тисяч до кількох десятків тисяч переглядів. Вона відзначила важливість відео, оскільки «це можливість долучити до аудиторії проектів тих, хто не стане читати великі тексти, але може зацікавитися темою медійного висвітлення виборів».  

Зоя Красовська розповіла, що під час роботи над проектом експерти «Детектора медіа» почали застосовувати базу даних. У ній фіксували тематичний та географічний розподіл новин, згадки про конкретних політиків і тональність, а також дотримання стандартів інформаційної журналістики.

«Цікаво, що для Ляшка та Вілкула, активна присутність у теленовинах не конвертувалась у рейтинги та результати на виборах. Це свідчить, що телевізор сам по собі не працює, а має значення сукупність технологій та поєднання різних каналів комунікації», — сказала Зоя Красовська.

Також вона повідомила, що моніторинг дотримання стандартів зафіксував зниження кількості матеріалів з ознаками замовності та порушенням основних стандартів у квітні порівняно з активною фазою кампанії в лютому-березні.

«Перед медіа стоїть важливе питання: для чого ми? Якщо відео з Інстаграму потрапляє прямо до цільової аудиторії, то яка роль телевізора? Чи достатньо просто ретранслювати соцмережі? Яка буде нова цінність журналістської роботи і як пробиватися якісному контенту, коли емоції переважають над аргументами», — сказала Зоя Красовська.

Детальніше про медійні підсумки виборів читайте у «Детекторі виборів».