ГО «Детектор медіа» організувала дискусію щодо результатів «Тисячовесни»

В рамках круглого столу учасники обговорили прозорість фінансування, ймовірні порушення та ключові зауваження від учасників конкурсу. 

23 вересня у Києві відбувся круглий стіл «Підсумки проведення мистецьких конкурсів з відбору культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на реалізацію ініціативи Президента України зі створення українського культурного продукту “Тисячовесна”». 

Захід організовано ГО «Детектор медіа» спільно з Міністерством культури України та Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ». 

Ілона Шнейдер, Тетяна Бережна та Ольга Россошанська

Участь в дискусії взяли віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна,  народні депутати України Микола Княжицький, Микита Потураєв та Євгенія Кравчук,  генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий    операційна директорка ініціативи «Тисячовесна» Ілона Шнейдер, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ, голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти Ольга Россошанська, перша заступниця голови Державного агентства України з питань кіно Марина Текуцька, голова правління Коаліції дієвців культури Ольга Сагайдак,   аналітикиня культури Анастасія Платонова,  арт-оглядачка, телеведуча, головна редакторка сайту «Антоніна» Лєна Чиченіна, культурна менеджерка Ольга Байбак,  інші представники державних інституцій,  експерти програми, кіновиробники.

Модерувала дискусію шеф-редакторка ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова. 

Наталя Лигачова

Учасники круглого столу

Тетяна Бережна зазначила, що критика, озвучена після першого конкурсу, буде врахована наступного року: «Очевидно, перемогло менше учасників, ніж тих, хто програв і це автоматично створює той факт, що більше людей після пітчингу повернулися з сумним настроєм. Це абсолютно закономірно, і ми були готові до того, що в пресі може відбуватися якась критика, яку ми всі враховуємо для того, щоб контроль був краще в наступному році».

Тетяна Бережна додала, що загальний запит ініціативи перевищив бюджет у 4,8 разів. Це, на її думку, вказує на те, що запит є і в наступному році він буде більший.

Наталя Лигачова та Ганна Красноступ 

«Незважаючи на те, що бюджет по певним категоріям таких, як “Сучасна музика”, “Перформативне мистецтво” і навіть “Візуальне мистецтво” був більший, не було вичерпано весь бюджет, тому що комісія сказала, що “Тисячовесна” —  це певний рівень. Навіть якщо залишаються гроші, експерти не будуть давати їх тим, хто на їхню думку цього не заслуговує. Тому це також свідчить багато про що», —  каже Тетяна Бережна.

Ілона Шнейдер, Тетяна Бережна, Ольга Россошанська та Анастасія Платонова 

Водночас певна критика стосувалася і самих експертів, які оцінювали проєкти конкурсу. Зокрема, Лєна Чиченіна вважає, що треба розділяти авторське кіно від комерційного, відповідно не всі кіновиробники можуть об’єктивно оцінювати інших: «Один з моментів, який мене здивував, що, наприклад, в категорії “Ігрове кіно і серіали” було багато експертів, які, з моєї точки зору, не розбираються в кіно».

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики  Микита Потураєв каже, що має побоювання, що ця ініціатива може «з’їсти» інші державні культурні інституції. «На мій погляд, небезпека така зростає. Інституції в галузі культури важливі. Вони пройшли складний шлях становлення і зростання, вони довели свою дієздатність і ефективність і прозорість. Цей проєкт (“Тисячовесна”) може і має потенціал стати якраз синергетичним, синтетичним проєктом, який об’єднає всі інституції, які пов’язані з стратегічною політикою держави, стимулювання створення українських культурних продуктів. Натомість ми бачимо, що інституції були задіяні, але, на мій погляд, не тією мірою, якою могли би», — сказав Потураєв.

Народний депута, Микола Княжицький сказав, що говорити про результати «Тисячовесни» ще зарано: «Поки що лише витрачені державні кошти. Принаймні я дивився на закупівлі через ДП “Центр захисту інформаційного простору”, то я побачив: переклад, маркетинг, оренда — 5,6 млн грн, а це я глянув тільки на перші цифри. Мене, звичайно, це трошки приголомшило, бо на комітеті в той же час виступали представники величезної кількості державних установ, які не можуть заплатити кошти за оренду. В нас “Кримський дім” скоро зачиниться, бо в судах і немає чим платити. А тут ми витрачаємо за оренду в один день більше мільйона. Бо результат — це зняті фільми, поставлені вистави. І безумовно, вони будуть, і тому, очевидно, що позитивні моменти на “Тисячовесні” були. Але скільки їх, чи більше буде провалу, чи це марнотратство, чи успіх, ми побачимо, коли ці продукти з’являться. Зараз ми можемо говорити лише про те, наскільки справедливо ці кошти розподілялися».

Ірина Семенюта, Лєна Чиченіна,  Роман Дерезенко

Заступниця шеф-редакторки Детектор медіа голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа 

 Тетяна Бережна, Ольга Россошанська, Анастасія Платонова та Марина Текуцька 

Режисерка Лариса Покальчук 

«Ще є внутрішня проблема, яка постала у нас зараз, тому що звалили на купу серіали, фільми, авторські і для широкої глядацької аудиторії. Треба розуміти, що, наприклад, “серіальники” не розуміються на кіно, а багато виробників комерційного кіно зневажають авторське кіно. Вони в розмовах кажуть, що це нікому не потрібно, що це кіно для двох людей. І вони не можуть оцінювати. Вони упереджені, вони цю сферу не розуміють і не люблять її. Тому я дуже сподіваюся, що наступний раз буде більш якісний підбір експертів», — сказала Чиченіна.

Директорка ГО Детектор медіа Галина Петренко 

Також учасники обговорили, як «Тисячовесна» впливає на розвиток та фінансування інших державних культурних інституцій. Зокрема, Анастасія Платонова вказала на ризик того, що ініціатива може перебрати на себе їхні бюджети і повноваження.

Анастасія Платонова

Ольга Байбак 

Тетяна Бережна зазначила, що, окрім державного фінансування, інституції мають навчитися самостійно залучати фінансування: «Звісно ж, інституції в сфері культури отримують базу і фінансування, як ті хто працюють в сфері соціального інтересу. Але зараз час, коли ми маємо фінансувати не лише процес, а результат. І чудовим прикладом є театр імені Марії Заньковецької, який поїхав і отримав фінансування на “Тисячовесні”, з чого вони профінансують роботу команд і поставлять нові вистави. Оце приклад того, яким чином “Тисячовесна” каже: “Ми фінансуємо результат”. І наша мета в міністерстві зробити так, щоб інституції вчилися бути самостійними і заробляти. Не лише з “Тисячовесни”, а й з залучення коштів від міжнародних партнерів та бізнесу».

Кастинг-директорка Алла Самойленко

Нагадаємо, згідно з проєктом держбюджету, на ініціативу «Тисячовесна» наступного року пропонують спрямувати 5,4 мільярда гривень, що на 1,4 мільярда гривень або на 35% більше, ніж цьогоріч.

Цей матеріал був підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).

Авторка: Ірина Семенюта