Як ви будете комунікувати з тими, хто за вас не голосував?, – запитала Наталія Лигачова у Петра Порошенка під час ефіру на ICTV

Голова «Детектор медіа» Наталія Лигачова побувала в ефірі ток-шоу «Свобода слова» каналу ICTV і запитала чинного Президента України та кандидата на пост президента Петра Порошенка про його ставку під час виборчої кампанії на проблеми, які роз’єднали суспільство.

Так, вона поставила пану Порошенку три запитання:

1. Чи будете ви налагоджувати комунікацію з тими людьми, які не сприйняли основні задачі вашої кампанії? Зокрема, отримання томосу та курс до Євросоюзу та НАТО певним чином поляризували суспільство.
2. «Канали Медведчука» продовжують функціонувати, попри постанову Верховної Ради. Що ви будете з цим робити?
3. Чи відбудуться дебати у ситуації, якщо команда Володимира Зеленського буде наполягати на тому, щоб вони пройшли на «Олімпійському», водночас, законом вони мають бути проведені у будівлі НСТУ?

Далі цитуємо.

ВЕДУЧИЙ: Пані Лигачова, ви хотіли щось додати?

Наталія ЛИГАЧОВА, головний редактор “Детектор медіа”: Я хочу, Петр Алексеевич, добрый вечер.

Петро ПОРОШЕНКО: Добрый вечер.

Наталія ЛИГАЧОВА: Я хочу вам задать вопрос как раз по поводу информационной политики, поскольку это сфера моей деятельности. Вы говорили об очень важных вещах, которые были сделаны за годы вашего президентства. И в исторической перспективе это действительно глобальные вещи. В то же время мы понимаем, что именно эти вещи как раз и поляризовали наше общество. То есть, даже принятие Томоса… Все социологические исследования, все говорят о том, что даже, можно сказать, большая часть общества не воспринимала это. Точно так же и евроатлантическую интеграцию. Вы сейчас сказали о том, что правильно сделали, что закрыли “Вконтакте” и так далее, и российские каналы (я тоже так считаю, что правильно, вы знаете, что мы вас поддерживали в этом). Но в то же время большинство населения не принимало это. В то же время вы сознательно строили свою избирательную компанию именно на тех вещах, которые всё-таки неоднозначно воспринимались в обществе. И мне кажется, что огромным просчётом вас, и вашего штаба, и вашей команды было то, что вы недостаточно коммуницировали. То есть вы сделали ставку на одну часть Украины, и причём ещё проблема в том, она и регионально разделена. И мало коммуницировались с той частью Украины, которая это не воспринимала. Отсюда мой вопрос. Как вы будете действовать, если вы победите во втором туре, в дальнейшем? Будете ли вы способны, ваша команда сделать выводы из ошибок? Второй вопрос. Всё-таки, каналы Медведчука, они функционировали, и то послание, которое было от Верховного Совета, РНБО, не было воплощено. И третий вопрос относительно дебатов. Всё-таки будут ли они в той ситуации, если команда Владимира Зеленского будет настаивать на том, чтобы прошли дебаты на “Олимпийском”, в то время как они, по закону, должны быть проведены в здании НСТУ? Что вы выберете и каким образом это вообще будет, с вашей точки зрения, происходить? Дискуссия нужна.

ВЕДУЧИЙ: Так. У нас є технічна проблема. Оскільки відповідь на ці три запитання вимагають більше часу, аніж у нас це залишилось у рекламній паузі. Тому ми, напевно, перенесемо частину цих запитань, ви можете їх озвучити коротко. У нас хвилина залишається. Ваші дії і стосовно інформаційної політики в другому турі, канали, які належать Медведчуку і дебати. Так. Добре. Хіба що у вас є короткі якісь запитання, які вимагають 30 секунд на відповідь.

Петро ПОРОШЕНКО: Може, Наташа задасть дуже коротко ці питання сама?

ВЕДУЧИЙ: Так, так, так, ми в ефірі, я ж кажу. Тому ми залишимо ліпшу цю частину на ефір, тоді вже нехай зараз пані Лигачова це задасть, а тоді уже там пані Мусафірова була в черзі. Ми всім дамо можливість, я просто прошу тоді лаконічно, так, 30 секунд залишилось. Лаконічно формулювати питання і лаконічно відповіді. І тоді всі встигнуть, тому що запитання є у всіх. Я так розумію. Так. Пані Забужко, у вас ще є запитання? Я надам слово. “Свобода слова” на ICTV. Біля центрального мікрофону президент України Петро Порошенко. І в наступний час паузи виникло запитання від пані Лигачової. Я її попрошу коротко, там три було запитання. Коротко їх озвучити, тому що це насправді важливо для телевізійного ефіру теж. Прошу.

Наталія ЛИГАЧОВА: Итак, Пётр Алексеевич, первый вопрос. Будете ли вы налаживать и каким образом коммуникацию з теми людьми, которые не восприняли ваши основные задачи, которые вы выполняли, в этом своём президентском сроке? Второй вопрос — это дебаты и третий вопрос — про каналы Медведчука.

Петро ПОРОШЕНКО: Госпожа Наталия. Я, во-первых очень благодарен вам за ту огромную работу, которую вы делаете для того, чтобы стандарты журналистики всё-таки возрождались в достаточно бурном море целого ряда средств массовой информации. Насправді, “Детектор медіа” — це є надважливе видання. А друга позиція — незважаючи на подяку вам, дозвольте з вами не погодитись, хоча я дуже рідко намагаюся сперечатися з журналістами і з експертами. Я твердо переконаний, що проблема, що те, що я робив, об’єднує державу. Да, я, це не є піар-технологія. Я не хочу, знаєте, бути популістом і казати лише те, що буде обов’язково подобатися людям, для того, щоби виграти вибори лише такою ціною. Я хочу бути лідером країни, який веде за собою націю, народ, країну. І якщо ми говоримо про армію, і мій опонент каже, що армія розколює країну і ми її маємо винести за дужки, я тут буду категорично проти, бо армія об’єднує країну. І армія сьогодні є державною… державна інституція, яка користується найбільшим рівнем довіри і поваги суспільства. І це, навпаки, нав’язування, у тому числі і п’ятою колоною, тези про те, що армія розколює. І російськомовні українські громадяни боронять зі зброю в руках, і ви це можете підтвердити, аж ніяк не менше, ніж україномовні. І люблять Україну аж ніяк не менше. І коли говорять, що мова розколює і мову ми маємо винести за дужки, друзі мої, ну це точно неправда, головне, щоби цю мову не нав’язувати, за волосся не втягувати мову і примушувати когось. Я вважаю, що ці п’ять років нам вдалося дуже так обережно пройти, не примушуючи нікого спілкуватися українською мовою, а навпаки, це стало класно, драйвово, модно. Не тільки спілкуватися, але слухати українські пісні, дивитися український фільм і читати українські книги, бо вони продаються і люди їх люблять. А ви кажете — за дужки. І коли ми кажемо, що і церкву давайте за дужки виведемо, та про що ви кажете? Ми, навпаки, церква має об’єднувати. Вона цьому слугує. Головне — не тисніть, не захоплюйте храми, не намагайтеся спекулювати лаврами, священниками, владиками, бо в кожної людини, в кожного українця своя дорога до Бога. І не нав’язуйте йому, в яку церкву ходити, в яким храм, він сам без вас розбереться. А якщо ви вже і церкву, і мову, і армію за дужки, так тоді і Україну за дужки виносити, як пропонує мій опонент. Бо не можна вірити штампам, які нав’язуються нам за кордоном, ми маємо, ми маємо вирости виховану, фантастичну, древню європейську націю. І я вважаю, що, навпаки, у нас це вдалось. А розколює, а розколює виборча компанія, яка намагається створити штучні образи і іміджі, які “зіштовхують” людей. І це точно-точно не український інтерес, але 21 квітня вибори закінчаться. І подивіться, ті, хто не потрапили в другий тур, не злазили з ефіру, обливали всім брудом, там все — я не хочу їх коментувати. Але зараз все спокійно. Як пошептали. Отак буде і після 21-го. Все буде добре, ми будемо об’єднувати і країну нікому не дамо розколоти, але ви правильно сказали, який меседж в мене буде до тих мешканців сходу. Друзі, перша позиція. Ми маємо зберегти Україну, і ніхто не буде зазіхати ні на ваше право спілкуватися російською мовою. Я дуже добре вас розумію, чому би я… слушайте, я сам русскоязычный. Я народився на півдні Одеської області і вже декілька раз стверджував, що я спочатку спілкувався виключно російською мовою. И для меня абсолютно природно говорить на русском языке и я готов посоревноваться с кем угодно и написать или диктант, или сочинение на русском. Давайте посоревнуемся. Я абсолютно убежден в том, что там де я виріс, я вже казав, я… (говорить румунською. — Ред.), тому що це було в місці компактно проживання болгар*, тому що я два роки, коли батька перевели, жив в румуномовному середовищі і вивчив румунську мову для того, щоби коли я їжу до мого друга, Президента Румунії, ми не використовували послуги перекладача. І коли я зустрічаюся з Президентом Дудою і запевняю його, що… (говорить польською. — Ред.), то мені і не треба перекладач з польської. Але вивчіть українську — і все у вас буде добре. І англійською мовою я спілкуюся, і французьку розумію. Але це абсолютно нормально для європейської країни, коли громадянин України не бореться за право не знати мову. Бо це є божевілля. Просто йому треба створити комфортні умови і ніяким чином не утискати його право спілкуватися в побуті, в школі, в навчанні тою мовою, якою йому комфортно. І я як гарант конституційних прав і свобод громадян точно знаю, як це захистити. І останнє питання, яке ви задали, щодо власників телеканалів, будь-яких. Власний телеканал і програмна редакційна політика телеканалу мають бути абсолютно чітко розділені. І у нас є зразок. Я дуже уважно його вивчив. І цей зразок — стандарти редакційної політики ВВС. Ви знаєте, що рік тому мене ВВС звинуватило в тому, що я перерахував гроші (400 тисяч доларів) за те, щоб мені допомогли організувати зустріч з Трампом. Я сказав, коли тут в Україні брудом поливають — я ще готовий зчепити зуби і терпіти, а коли там паплюжать мою Україну, я іду до суду. Я пішов, це перше в історії існування ВВС і вперше в історії існування британського суду діючий глава держави пішов судитися з ВВС. Спочатку вони категорично відкинули; потім сказали, давайте ми тихенько — польською мовою буде… (говорить польською — Ред.). Вирішімо все так. Я кажу: ні. Потім вони сказали: давайте ми вам заплатимо фінансову компенсацію велику, але не повідомляємо про це в пресі. Я кажу: ні, бо у нас працює закон електронного декларування. І все, що я получу, я маю задекларувати. Врешті-решт це закінчилося. Засідання британського суду, виходить представник ВВС, каже: я вибачаюся перед Петром Олексійовичем Порошенком, Президентом України. Ми надрукували неправду. В якості компенсації виплачуємо йому, — я не знаю, чи можу я казати, чи ні, але тут я можу все, — 50 тисяч фунтів, особисто йому, і тут же, як як тільки я отримую, вони будуть перераховані українській армії. Нехай ВВС теж фінансує нашу армію. І велика сума ще більше для компенсації судових витрат. Це є наша перемога, справедливість і такі стандарти точно мають бути запровадженні в Україні, бо саме це є моє розуміння Британської свободи слова.

Вадим КАРП’ЯК, ведучий: Дякую. І ще за дебати було.

Петро ПОРОШЕНКО: А, і дебати. Слухайте, стільки зараз говорять про ці дебати, що мені навіть вже набридло повертатися постійно до цієї теми. Мені нецікаве спілкування щодо дебатів по формі. Я вважаю, що дебати — це є ключовий елемент демократії. Не може 45-мільйонна країна купувати кота в мішку. Голосувати за людину віртуальну, яку вона бачить лише по телебаченню з фільмів. Ви маєте право задати питання і на них тримати відповідь. Ви маєте право почути, а яка позиція цього кандидата по ключових аспектах існування держави — безпека, зовнішня політика, права і свободи громадян, економіка, боротьба з корупцією, боротьба з олігархами. Це ваше право. І коли цинічно кажуть — ні, ні, ні, я на дебати не піду. А як? А закон? Ні, ні, ні, я піду не на дебати в студії, я піду на стадіон. Я точно вважаю, що стадіон —це не є найкраще місце для проведення дебатів. Чому? Бо це не шоу, це не спектакль, це не вистава. І це не спортивні змагання. Бо програє, якщо країна купить кота в мішку, не той, хто зайняв друге місце. А програє велика нація. Бо вона позбавляється майбутнього. Кожен громадянин, його дружина, його батьки, його діти. І це величезна ціна, яку ми маємо право вимагати, що дебати мають бути. І саме тому я відреагував на цей — уже це пішло якимось хештегом, що стадіон так стадіон. Уже будь-де. Ну насмілься, вийди і покажи, щоб країна мала можливість свідомо обирати лідера на наступні п’ять років. Спочатку сказали, я не буду нічого, то 14-го, я кажу: все, 14-го приходимо, проводимо дебати. Ні, 15-го, ні, 19-го, ні… Друзі мої, 19-го по закону в студії Суспільного бачення мають відбутися офіційні дебати. Я вважаю, що година чи дві — це замало. Бо будуть дивитися 45 мільйонів громадян. Як всередині країни, так і за її межами. І чого ховатися? Тим більше, що я кажу, що я не звик на стадіонах виступати. Якщо хтось хоче перетворити дебати в шоу, так шоумен знаходиться в більш привілейованому стані. Але я відповідально ставлюся до кожного громадянина, до його права знати, за що він голосує. Бо свідоме голосування українця є запорука нашого фантастичного майбутнього, для того, щоб ми побудували велику країну.