Відповіді Отара Довженка на запитання читачів: про Суспільне, блогінг, скарги на «Детектор медіа» і вакцинацію
Фейсбук-ефір обірвався, тому головний редактор “Детектора медіа” Отар Довженко відповів на запитання, які залишились без відповіді. Цитуємо його блог з відповідями, а цікавинки, про які Отар розповідав перших 40 хвилин розмови, пропонуємо подивитись у відео.
Сьогодні я виходив у свій перший онлайн-ефір на фейсбук-сторінці «Детектора медіа», й технології мене підвели — ефір обірвався раніше, ніж я встиг відповісти на всі запитання. Як обіцяв, відповідаю окремо. Відповіді на решту запитань у відео:
Олексій: Чому “Детектор” працює в режимі “друзям – все, ворогам – закон”? Адже у редакції є ЗМІ-улюбленці, до яких вона завжди поблажлива у критиці. Приміром, це стосується “Суспільного”. В той час як відносно інших ЗМІ “Детектор” не щадить критичних стріл, публікації стосовно “Суспільного” завжди носять виправдальний або ж захисний характер.
— Це правда — про Суспільне ми пишемо порівняно краще, ніж про інші медіа. Перша і для мене головна причина цього полягає в тому, що Суспільне дотримується стандартів краще за інші телеканали і радіостанції. Подивіться на наш моніторинг новин і порівняйте відсоток матеріалів із порушенням стандартів в «UA: Першого» та інших каналів. Я справді вважаю, що новини Суспільного якісніші за всі інші (хоч і не завжди цікавіші). Але це неправда, що ми тільки хвалимо Суспільне. Наприклад, Ігор Куляс щомісяця робить ретельний і досить дошкульний розбір найдрібніших помилок команди «Зворотного відліку». Поки колега з «Телекошмару» називає «Зворотний відлік» «самым непрофессиональным токшоу украинского телевидения», ми докладаємо зусиль, аби воно було професійнішим 🙂 Бувають критичні відгуки й на документальний та розслідувальний контент Суспільного, наприклад, рецензія Марії Спалек, за яку на нас ображалися. Коротше, «завжди виправдальний або ж захисний характер» — це неправда.
Ілля: Як ви ставитесь до журналістського блогінгу, що активно розквітає в ютубі (Мокрик, Бігус тощо), чи є в них якесь потенційне майбутнє як …. конкурентів(?) чи вісників більш-менш незалежної думки у порівнянні з частково зарегульованими ЗМІ.
— Я не вважаю блогерів конкурентами для журналістів. Чому — пояснював отут. Одна й та сама людина в різних іпостасях може бути блогером і журналістом, звісно, але зазвичай блогерство і журналістика означають різні підходи до інформації, до її пакування і до відповідальності до її повного і вчасного донесення до аудиторії. Думаю, що Мокрик, Бігус, Соня Кошкіна, і Євгеній Кисельов, і багато інших журналістів, які стали популярними блогерами і тепер потрапляють у наш огляд відеоблогів, не відходячи від роботи в медіа, насамперед підтримують у такий спосіб свою особисту вагу в медіа та в професії — і це прекрасно. А також підтримують свої медіа, що теж дуже корисно. Сподіваюся, що про заміну журналістики на блогерство не йтиметься. Персональні мікромедіа — це круто, але коли до землі летітиме величезний метеорит, я волів би отримувати інформацію про нього від Бі-бі-сі, а не від Софії Стужук 🙂
Ілля: І трохи офтоп: чи можна просити невеличкої консультації з боку вашої колеги Ксенії (якщо правильно запам’ятав) щодо методів аналізу / візуалізації даних при моніторингу? Був би неймовірно вдячни
— Ксееееееееееееееееееееню! Поможи, будь ласка, Іллі 🙂
Олексій: Чому на “Детекторі Медіа” не публікують критичні публікації стосовно самого “Детектора Медіа” та якості його матеріалів? Раджу відкрити постійну рубрику з аналізом листів із претензіями щодо відповідності журналістським стандартам публікацій самого “Детектора”. Бо такі звернення і скарги в рамках ініціативи “Медіачек” не беруться до розгляду – я вже пробував і мені відповіли, сказавши прямо: “на “Детектор” скарг не розглядаємо”.
— Олексію, якщо вам дуже хочеться поскаржитись на «Детектор медіа», ви можете поскаржитись до Комісії журналістської етики, ми там не в більшості 🙂 Якщо серйозно, то ми закономірно відповідаємо відмовами на пропозицію оцінити контент ІМІ або «Детектора медіа» в межах ініціативи «Медіачек», бо не можемо неупереджено оцінювати власну роботу. Судді теж себе не судять — це доручають іншим суддям 🙂 Можемо якось спробувати викурити віртуальну люльку (чи що вам подобається курити) миру, щоб ви припинили нас ненавидіти і закидати скаргами, бо ми, наприклад, уже забули, через що у вас це почалося — не злопам’ятні 🙂
Олексій: «”Детектор Медіа” не прийняв до публікації матеріал і не зацікавився темою неможливості висловлення критики на адресу поліції в регіональних ЗМІ Дніпра. Абсолютна більшість публікацій на тему поліції тут складають прес-релізи самої поліції про ті чи інші пригоди із відзначенням вправних дій патрульних чи інших співробітників правоохоронного органу. Але громадянам не можна пробитися у пресу зі скаргами на ігнорування патрульною поліцією екстрених викликів, значне запізнення екіпажів та їхні некомпетентні дії на місці виклику. Єдина критика, яка проходить – це прес-релізи ДБР про порушені відносно поліцейських справи. Але звернення самих громадян до уваги редакціями ЗМІ не беруться. Можливо це тому, що редакції або не хочуть погіршувати стосунки з прес-службою поліції, або засновані особами, що мають до поліції прямий чи опосередкований стосунок»
— Ну, раз ви так кажете… 🙂 Можемо спробувати ще раз — напишіть матеріал, і якщо він буде якісний, аргументований і не образливий, ми його опублікуємо.
Олексій: У Дніпрі ” від “Суспільного телебачення” є тільки вивіска. Воно як було для начальників і про начальників (можновладців, директорів департаментів, управлінь, відділів) так і лишається. Всі проблеми висвітлюються лише з точки зору чиновників, які на словах займаються
їхнім вирішенням. Будь-яка подія стає лише інформаційним приводом для того, аби журналіст “Суспільного” підставив мікрофон черговому начальнику, аби той відзвітував, який він хороший і як багато робить для місцевої громади. Сюжети “Суспільного” – це рапорти начальників різного рівня про їхню успішну діяльність. Так було і за продюсерства місцевою філією Оксани Цибулі, та триває і нині. “Суспільне” лишається на рівні обласного державного телебачення часів пізнього кучми.
— На жаль, ми досить давно не маємо ґрантової підтримки на моніторинг філій Суспільного, тому не можу ні підтвердити, ні спростувати, ні ще якось прокоментувати ваші слова. Сподіваюся, це читають люди, в яких є гроші на такий проєкт і бажання їх нам дати — тоді ми охоче організуємо моніторинг новин і гостьових програм усіх філій Суспільного і дамо їм належну оцінку. Досвід і потужності для цього в нас є: у «Детектора медіа» чудова регіональна мережа експертів.
Мар’яна: «Які професійні вміння повинні мати фахівці, які моніторять та аналізують медіаконтент у “Детекторі медіа”? Дякую!»
— Бути уважними, спостережливими, грамотними, знати стандарти журналістики, враховувати й виправляти свої помилки, цікавитись медіа та хоч трохи — тією сферою, якої стосується моніторинг.
Олег: Що для тебе мова?
— Це трохи пафосно, але я відчуваю мову як свою стихію 🙂 І в цій стихії власне українська мова — це та її частина, де я почуваюся собою.
Олег: Як ти сприймаєш нові тренди?
— По-старперськи: обережно, часто з неприйняттям і бажанням дистанціюватись від них, кепкуючи. Але потім все одно втягуюсь. Щоправда, не в усе. Думаю, тікток — це моя червона лінія 🙂 І інстаграм я так і не зрозумів.
Олег: Чому ти йдеш проти течії?
— З контексту я зрозумів, що це питання стосувалося трактування нинішньої ситуації з карантином, вакцинацією і так далі. Загалом я радше йду «за течією» в тому сенсі, що підтримую вакцинацію і закликаю вакцинуватись проти коронавірусу (а якщо можете — проти всіх хвороб, від яких лікарі рекомендують вакцинуватись) усім, хто хоче і може. Але є моменти, в які я відчуваю, що з течією мені не по дорозі — коли ця течія втрачає обриси гуманізму. І виявляється, що люди, які не хочуть чи ще не готові вакцинуватись, усі «ідіоти», «жертви російської пропаганди», або ж лунають жарти про «природний відбір». Я не згоден на застосування закону джунглів і досить відкрито про це кажу, хоча це важко робити в ситуації, коли за будь-який сумнів або просто за констатацію, що рішення щодо вакцинації людина має приймати сама, тебе записують у «антивакцинатори» і «адепти теорії змов». Але я стараюся ставитись до цього з розумінням, бо знаю, що людям страшно. Мені також страшно.
Наталія: Дай відповідь, чому ти не вакцинований. Дякую
— З особистих причин. Але я вже працюю над тим, щоб вакцинуватись. Щойно це станеться, обіцяю викласти фото і пожартувати про чипізацію та 5G 🙂
