Ярослав Зубченко: “Ефективна комунікація призвела до того, що українці почувають себе не жертвами, а героями, які б’ються з ворогом”
З чого почати, якщо хочеш допомогти Україні перемагати не лише на полі бою, але і інформаційно?Про це “бійці інформаційного фронту” ділились під час дискусії “Інформаційний фронт: як долучитись, бути корисним і не нашкодити” від Офісу Дій. До розмови долучився і оглядач “Детектора медіа”, член Незалежної медійної ради Ярослав Зубченко.
Про цільові аудиторії на інформаційному фронті
Є три цільових аудиторії, для розмов про війну. Одна на внутрішню аудиторію в Україні – обговорення форматів, стандартів, тощо. Інформація для росіян – це другий напрямок. Ідея переконувати росіян в чомусь дуже швидко померла. Натомість прийшла ідея розповідати їм правду, яка буде демотивувати росіян гинути в Україні. Третя – на західну аудиторію, як доносити про те, що нам потрібна допомога, бо вона нам досі потрібна. “Українська” і “західна” комунікація стали дуже ефективною.Українці не відчувають себе жертвами, а героями, лицарями, які б’ються з ворогом. І це круто, бо люди люблять підтримувати борців і переможців.
Щодо цільових аудиторій “ДМ”, то наші тексти читають багато людей. Але будь-яка соціологія показує, що люди довіряють передусім знайомим. Тому треба переконувати знайомих, хоча б 3-5 кожному з нас, і це буде максимально ефективним інформаційним спротивом.
Про зміну форматів і підходів з часу війни
Зараз краще “заходять” історії, які мають абсурдну чи парадоксальну структуру як віддзеркалення абсурдності дій росіян. Наприклад, готував текст про те, як Росія повідомляє про перемоги в Україні. І оскільки звіти вони роблять щомісяця, то їм треба розповідати про перемоги. А ми всі чули про те, що за їх звітами росіяни вже знищили втричі більше “Байрактарів”, аніж в нас коли-небудь було. Це абсурдна історія. Якщо вона у відео, то навіть не треба нічого коментувати. Кадиров 26 разів оголошував останній ультаматум бійцям на “Азовсталі”. І тут не треба супроводу, а лише поширювати цю історію далі. І якщо очевидно, що Росія бреше абсурдно, то легко переконувати людей про те, що вона постійно бреше. Якщо ми хочемо бути далі в порядку денному, нам постійно треба застосовувати нові підходи і формати.
Як долучатись до боротьби на інформаційному фронті
Я якось почув інформацію, що на Острові Зміїїному – “гради” і вони обстріляють Одесу. Можна шукати інформацію в мережі про це, в офіційних джерелах, чи правда. А можна загуглити, що таке “град”, дальність пострілу і відстань від Зміїного до Одеси – в кілька разів більша. Отже, фейк.
Далі – допомогли собі, а тепер треба переконувати знайомих. Розкажіть це кільком знайомим.
Третій етап – гляньте на свої унікальні навички. Наприклад, вчитель може перекладати якісь круті матеріали, які є лише іноземними мовами. Навіть маленькі кроки дуже допоможуть успіху. Якщо мільйон скинеться по гривні – буде мільйон гривень. Не треба чекати, поки це буде робити держава і медіа. Треба з себе почати.
Як доносити правдиву інформацію до близьких людей, щоб не стати ворогами
Найуспішніше – це ретроспективний спосіб. Знайдіть будь-яку специфічну людину в перші тижні війни (умовного Арестовича), яка досі є для ваших близьких каналом і джерелом інформації і знайдіть його цитати в перший день війни. Ті, де виявилось, що неправий, не сталось, брехня тощо. Якщо це не переконує людину – то її вже не “врятувати”. В будь-якому суспільстві завжди будуть ті, хто вірить в пласку землю, хіромантів, гороскопи і з цим нічого не зробиш.
Повну розмову слухайте у відео:
